Привіт! На календарі перший день, під ногами перший сніг, а перед тобою перше завдання в цій зимовій мандрівці до нового року. На картині – 30 сніжинок, щодня відкривай по одній. 30 днів – 30 завдань. Усі завдання не мають однієї правильної відповіді, тому ти сміливо думай і придумуй, веселись і весели інших, шукай ідеї і ділись ними. Помчали!
Перший день… Починається календарна зима! І щоб зима була сніжною і ніжною – привітаємо її віршем! Але не простим, не з книжок чи інтернету, а власним – креативним, смішним і оригінальним. Тобі напевно уже не раз потрібно було когось вітати – батьків, друзів, можливо вчителів… Оригінальність допоможе тобі у різних ситуаціях, адже дні народження не закінчуються 😊 Класно, якщо ти навчишся робити це запросто! Отож, тренуємось!
Придумай вірш про зиму, в якому обов’язково повинні бути такі зовсім не зимові слова: «КВІТИ», «МОРЕ», «ПІЖАМА».
Слова можна трохи змінити, наприклад «квіточки» замість «квіти», «піжамки» замість «піжама», якщо цього вимагає рима чи твій настрій.
Ось що вийшло у мене:
Сніжні квіти на піжамі
Сніжне море у саду…
Я зими частинку мамі
У долонях принесу.
Або такий, жартівливий:
Зима до Львова йде в піжамі,
В вінку із білих квіточок…
А я тихенько скажу мамі:
«На море хоче твій синок!»
Віршами ділимось в коментарях! Серед найактивніших учасників адвенту – розіграємо приз! Порозважаємось?
Зимові квіти на вікні
Мороз малює вміло,
А я в піжамі і в теплі
Спостерігаю пильно.
Думки тепер не про моря,
Про снігові вершини,
Про Миколая і свята,
Про теплий чай з шипшини.
Море сніжинок
летять у вікно,
а я у квітчастій піжамі
і мені всеодно.
Які різні візерунки
В нас бувають на вікні
Наче квіти із морозу
Розквітають там на шкі
Всі блискучі і пухнасті
З моря гарних часточок
Розглядаю у піжамі
Зранку спершись на бочок
Піжаму одягну
Море квітів принесу
Зиму так я зустрічаю
Твою маму привітаю
Зима настала!
Я замість курточки вбираю піжаму.
І йду спати…
А замість ліжка у мене море
І квіти пахнуть із саду навколо
У нас сніжинки- як квітки,
Море їх у нас у хаті.
Я піжаму одягну
І піду скоренько спати
Осінь й зима надворі танцюють,
В коси собі квіти вплітають.
В новенькій піжамці тепло мені
І знову про море співаю пісні.
На мені і ще піжама
В білі чорні й сині квіти .
А на дворі моря сніжинок,
Й перша зоря на небі
Почала горіти.
Землі – вкриті снігами, моря – промерзли до дна.
Скільки років зима тривала – хто зна?
Засніжені гори, відсутність рослин.
Кататися класно з виских вершин.
Зима закінчиться… Тут буде вулкан!
І там де був лід – там став океан.
Вулкани та Сонце топили той лід,
і враз промайнули дві тисячі літ.
Але час не важливий – він не вплине на нас,
Ми рушаємо далі, наступний – Тріас.
В Тріасі вже тепло – Сонце пече.
Від ящерів лап ніхто не втече.
Тварини та квіти повзуть та живуть,
життя, розмаїття в майбутнє несуть.
… І тут тобі кажуть: – Просніться, до школи!
Проспали ви знатно, малії соколи…
Як вдягнеш піжаму, наступного разу,
коли доберешся до нашого часу,
Пильнуй!
Бо там мавпи живуть, що спустились з дерев,
але мають владу та камні тепер.
Камні будуть летіти, буде лютий прогрес.
Знайти правильне рішення важливий процес.
Містере Чорний! Моє шанування! Ваш поетичний витвір вражає – ціла еволюція людства в одному творі! Браво!
Сьогодні я придумала ще один віршик!
Коли злиться зима
Всім ховатись пора.
Квіти зівянуть,
Сніжки розтануть.
“Природі кінець!”
Сказав один швець.
Та насправді природа лиш притихає.
Свої лиш секрети нам відкриває.
Аж раптом із хмари прийшла завірюха!
Всі люди шапки натягають на вуха.
А діти в піжамах лежать і чекають,
А люди на дворі про них і не знають.
Прийшла до Києва зима,
а я іще в піжамі,
снились мені квіти
дуже дуже гарні,
підійшов я до вікна
і бачу море снігу,
неймовірна це краса,
діточкам на втіху
Зима закуталась в піжамку
Попиває чайок на ганку
Дивиться на море квітів
І чекає теплого літа
Устимко, привіт! Зима, що попиває чайок – кльово… Я собі навіть це уявила 🙂
В м’ягкій піжамі, вся у квітах
До міста йде краса-зима
Всі думають- вона холодна
Та в море та закохана;)
Світлано, Ви заглянули зимі просто в душу! Вдалося неймовірно цікаво! Дякую, що поділились!
Сьогодні рано у піжамі
Прийду до школи навмання
Нехай зима малює квіти
Але в думках на морі я!
Максе, треба втілити твій вірш у життя і влаштувати піжамну вечірку в гімназії! Хай би вже швидше минув карантин…
Навколо зима, а я хочу на море,
Довкола зима, а я хочу в гори.
Та все ще сиджу я у теплій піжамі,
Бо в скриньці грошей лиш на квіти для мами.❤
Солю, вітаю! Прикольно ідея з скринькою, гарно звучить повтор на початку! Мама напевно зацінила!
Наш вірш:
Взимку не візьму панаму,
Краще одягну піжаму,
Буде снитись мені море –
Як просплю я зранку школу,
Буде мені від вчительки горе,
В цей сезон немає квітів,
Бо не знайдеш ти суцвіттів.
Аню і Катрусю! Рада знайомству! Я теж залюбки проспала б школу 🙂 Гарний вірш!
Йшла кудись зима сама,
Невесела і сумна.
Аж тут море й небеса –
В них цвірінькає оса.
І веде її до квітів
У піжамах золотистих.
Яринко, привіт! Так незвично і цікаво – зима сходила в гості до квітів. Напевно вона завжди про таке мріяла…
Падав сніг на панаму. Кіт вдягнув собі піжаму
й смажити пішов банану. Поки квіти на піжамі
розглядав мов у нірвані то банана прийшла в рух
ну а потім в море плюх!
Святик
Квіти заснули, море вже спить,тільки вітер колихає сніжинки,мов шматочки шовку,кружляють вони в невпинному вальсі, одягаючи землю в білосніжну піжаму
Вітання татові! Щиро радію, що Ви підключились до гри! Чудовий переспів славного вірша 🙂
Квіти з снігу я наліплю
До голови Єві пирикріплю.
Я в піжамі в море хлюпну
І нікого не обхлюпну.
Неначе квіти снігові
Летять казковії сніжинки.
В зимовий день святкують всі,
Сріблястим морем стеляться стежинки.
А я у теплій бархатній піжамі
Зварю какао, і заб‘ю на все.
Бо Новий рік відчутний в легкім парі,
Зима різдвяні свята на коні везе.
Вітання, Квітко! Здається також відчуває аромат какао з присмаком свят з твого вірша! Чудово вдалося!
Матвійку, привіт! Сніжні квіти для сестри – чудовий подарунок 🙂
Одягну я скоріше піжаму,
Увімкну новорічну програму,
Загадаю своє я бажання:
Старий рік, забери всі хвороби і горе,
А Новий принеси нам сонце, квіти і море!
Степане, вітання! Які чудові побажання! Хай все так і здійсниться!
Полетів в літаку я в піжамці
дивитися на квіти в Африці.
На море я там пішов
і рибок я там знайшов.
Але тут над Сахарою
пішов сніг під хмарою.
Все засипало снігом
і все покрилося льдом.
Єгоре, привіт! На літаку в піжамці летіти на море… Ммм… мрія 🙂
Гарні птахи у піжамах,
море снігу навкруги,
на вікні малюють квіти
креативні морози.
“Перші дні зими”
(від Лани набір словосполучень,від мами – їх поєднання)
Квіти заснули, море вже спить,
тільки вітер колихає сніжинки, мов шматочки шовку.
Кружляють вони в невпинному вальсі,
одягаючи землю в білосніжну піжаму.
Святику, привіт! Вальс і сніжинки, що одягають землю… Казково!
Лано і Юлю! Який чудовий вийшов у вас тандем! А креативні морози – то саме те 🙂
Квітки-узори на вікні
Мороз малює уночі.
Малюк спросоння у піжамі
Уранці скаже своїй мамі,
Що йому снились не узори,
А тепле сонечко і море.
Денисе, вітання! Цікава структура вірша і квіти-узори дуже вдалий образ 🙂
Мій вірш:
Зиму люблять діти,
Та не люблять квіти.
Море їй дарує сніг,
Й не ступає на земний поріг.
А зима, як прокидається, не знає де піжаму діти.
І у шафу не покладе, бо мороз ось там приліг.
Ось і квіти всі замерзли,
Море все заледеніло.
А в квартирі нашій тепло,
Бо піжами всі надіті!
Єво, вітаю! Чудові пасажі, а морозе у шафі – то бомба 🙂