Життєві задачі. Винахідницькі задачі
Впевнена, що усі батьки хочуть, щоб їхні діти могли собі самостійно давати раду в житті. Іншими словами – вирішувати проблеми, з якими стикаються та стикатимуться. А ще думаю, що багато батьків хочуть вірити, що цього їхніх дітей навчить школа! І може трошки вулиця, тобто самостійність на вулиці в комунікації з однолітками та різними обставинами. Школа повинна навчити дитину усього – від основ письма й математики, до самооборони й соціалізації. Зрештою, саме для цього й створена школа, хіба ні?
Буду змушена вас добряче розчарувати – школи і університети як інституції набули поширення після науково-технічної революції і були створені як «камери зберігання дітей» у той час, коли батьки повинні були йти на заводи і працювати. На жаль, ситуація за століття не дуже змінилась. Сьогодні, коли школа не дуже «встигає» за технічним прогресом і прогресом самих дітей, ми, дорослі, особливо нарікаємо на те, що школа нічого не вчить… Але якщо для підготовки до ЗНО можна найняти репетитора, то що робити з підготовкою до справжнього дорослого життя?
Отож, часто маємо проблему з готовністю дорослої людини до життєвих викликів. А саме це – вміння приймати виклики і вирішувати життєві задачі – і є, на мою думку, одним з головних етапів підготовки дитини до дорослості.
Але Ви напевно не раз чули, що проблеми не варто називати «проблемами», а краще «ситуаціями» чи «задачами». Саме так вчу своїх дітей (і себе) сприймати різні ситуації і я! Бо тоді змінюється фокус питання і приймається курс на вирішення. І дуже допомагає в цьому такий елемент TRIZ-педагогіки як винахідницькі задачі. Додатково про винахідницькі задачі можна почитати тут
Трохи теорії. Винахідницька задача відрізняється від звичайної (закритої, шкільної) задачі кількома значущими факторами:
- У закритих задачах умова чітка, містить усі необхідні дані. В школі зазвичай подається після конкретної теми на матеріал тільки з даної теми. Відкриті ж (винахідницькі, життєві) задачі мають розмиті умови. Тому практикують не якусь конкретну тему з підручника, а поєднують в собі різноманітні знання
- У закритих задачах здебільшого один шлях вирішення. Шлях, відомий заздалегідь, формула чи правило. У життєвих задачах (відкритих, винахідницьких) нам ніхто не скаже, яким шляхом іти. А навіть якщо й скаже, то наш власний шлях може бути кращим від запропонованого кимось! І це дуже важливо! У відкритих задачах безліч шляхів вирішення!
- У закритих (шкільних) задач є єдина правильна відповідь! І навіть якщо застосування різних способів вирішення можливе, то відповідь буде одна. У відкритих задач можливо багато правильних відповідей. Їх кількість залежатиме від самої задачі, їх якість (оригінальність та ідеальність) залежатиме від умов. Але множинність правильних відповідей – це те що маємо в житті: у кожного своя правда!
Отож, якщо узагальнити, то розв’язування таких задач привчає дитину мислити глобально і цілісно, застосовувати усі набуті раніше знання, помічати і використовувати доступні, хоч часом і непомітні на перший погляд ресурси, і найголовніше – не зупинятись на першому вирішенні, а шукати найкращого!
Винахідницькі задачі, навіть казкові (коли працюємо з маленькими дітьми), завжди прив’язані до справжнього життя! Все це справді гарно звучить, але як на практиці? Приклад відкритої казкової задачі та принципи роботи з нею читайте у наступній статті.