Дитячий емоційний інтелект. Гра «добре-погано»
Гра «добре-погано» як важливий елемент для розвитку емоційного інтелекту у дітей.
Нашу делікатну спробу розібратись з поняттям емоційного інтелекту (EQ) можна почитати тут. І хоч на цю тему можна знайти безліч матеріалів як в друкованих виданнях,так і на електронних ресурсах, мало хто розглядає розвиток емоційної грамотності саме у дітей. Тож хочу запропонувати вам зараз лише одну, здавалося б, дуже просту гру, яка, однак, настільки глибоко допомагає нам, батькам, на шляху зростання наших дітей, що не поділитись нею – вважатиму гріхом.
Вперше я почула про гру «Добре-погано» ще три роки тому на семінарі в Києві. Ведучий семінару, А.А. Гін – автор численних книг з ТРІЗ-педагогіки – розповідав, що така гра тренує творчість. Згодом, через рік, уже на семінарі дружини Анатолія Гіна – Світлани Гін (яка займається саме дошколяриками та молодшими школярами) – навчилась використовувати цю гру для розвитку не лише творчості, а й позитивного світосприйняття.
Ще через рік, уже провівши 2 курси власного циклу «Пам’ятай твори і уявляй!» змогла на практиці оцінити і зафіксувати результати: діти навчились краще висловлювати свої емоції, сприймати не лише як факт, а й з розумінням ставитись до емоцій інших, а також позитивніше дивитись на різні життєві ситуації.
Отож, гру «Добре-погано» умовно можна поділити на кілька етапів. Починати гратись з дітьми варто за умови їх гарного настрою та згоди, розглядаючи спершу прості та нейтральні для них об’єкти. Однак згодом гра може стати рятівних колом в часі непорозумінь чи конфліктів. А ще навчить дитину дивитись на світ широко розплющеними, а часом навіть не своїми очима! Можливо не лише дитину…
Етап 1: емпіричний (тобто, здобутий досвідом)
Для цього етапу обирайте об’єкти, добре знайомі дитині, та ті, які мають для неї нейтральне забарвлення (наприклад, лампа, морозиво, фарби, молоток,…). Запропонуйте дитині проаналізувати об’єкт та назвати його позитивні та негативні якості:
- Лампа – добре, бо вона дає світло і мені уже не так страшно в темній кімнаті, а погано – бо після довгої роботи може бути гарячою і можна обпектись;
- Морозиво – добре, бо воно смачне і освіжає влітку, та погане – бо можна застудити горло і кашляти;
- Фарби – добре, бо ними можна намалювати чудові картини, і погано – бо можна забруднити не лише руки, а й мамин улюблений диван;
- Молоток – добре, бо вчора за допомогою молотка дідусь змайстрував годівничку для птахів, а погано – бо з неуважності вдарив молотком по пальцю і тепер його палець болить…
Такі прості міркування під силу вже трирічним дітям. І саме завдяки таким міркуванням ми показуємо дитині, що один й той самий об’єкт може одночасно змушувати нас відчувати різні емоції, бути причиною абсолютно різних почуттів чи відчуттів.
Етап 2: егоїстичний (тобто, значимий саме для нас)
Для цього етапу запропонуйте дитині розглядати не просто об’єкти, а ситуації та нашу поведінку в різних обставинах (наприклад, йде дощ, падає сніг, закінчились канікули,…). Важливими тут є спроби знайти не лише один хороший і один поганий аспект, а якомога більше доброго і не дуже.
- Йде дощ – це добре, бо швидко ростуть рослини, і погано – бо не можна вийти на двір гуляти; Йде дощ – це добре, бо можна погратись в калабанях, а погано – бо дощ стер наші малюнки на асфальті…
- Падає сніг – це добре, бо можна зліпити сніговика, і погано – бо сніг залетів в черевики і мені стало холодно і мокро; Падає сніг – це добре, можна погратись в сніжки, і погано – бо потрібно брати лопатку і відгортати стежку до хати…
- Закінчились канікули – це добре, бо знову можна з друзями ганяти коридорами на перерві, і погано – бо потрібно рано вставати; Закінчились канікули – це добре, бо за хороші оцінки бабуся купляє мені цукерки, і погано – бо знову потрібно рано вставати…
Другий етап допомагає дітям шукати хороше – в поганому, та навпаки – передбачати погане в цілком приємних на перший погляд ситуаціях. Це наш перший крок до формування позитивного стилю мислення у наших дітей, з яким значно легше жити. Такими міркуваннями також можемо пояснити дитині ті чи інші свої прохання (чому, наприклад наполягаємо вдягати гумаки чи витрушувати сніг з черевиків).
Гра «добре-погано» має ще кілька різних етапів, які я підлаштувала під свої потреби у навчанні та вихованні: ланцюжковий – допомагає навчитись бачити взаємозв’язки між причинами чи діями та наслідками; дзеркальний – тренує вміння поставити себе на місце іншого чи іншої, тоді коли одна й та сама дія, функція чи якість об’єкту для когось є доброю, а для когось – поганою; кількісний – показує наскільки важливою є міра в речах. Продовження теми можна буде почитати згодом на нашому сайті! Слідкуйте!
І останнє – абсолютно щиро зізнаюсь, що тренуючись з дітьми, сама стала набагато емоційно грамотнішою і почала підсвідомо шукати позитиви геть у всіх неприємних ситуаціях! Тому цілком свідомо стверджую – ПРАЦЮЄ!!!
Заняття та онлайн-курси для дітей та підлітків з ейдетики та мнемотехніки, з розвитку творчої уяви, практика системного мислення, тайм-менеджемент та TRIZ. Приєднуйтесь !