День, що не пройшов даремно або скелі Довбуша – невимовна краса поруч
Поїздка на скелі Довбуша якось не складалась нам уже кілька раз… Тому ми й вирішили її під кодову назву «на гриби» сховати 😉 І все вдалось – дорога, погода, скелі і навіть трішки грибів на підливку по дорозі.
Вихідні дані: поїздка одного дня, в межах години їзди зі Львова, машиною, з дітьми
Чи бувало у вас так, що від природної краси захоплює подих? Ти стоїш, мовчиш, очі широко розплющені, а в голові лунають слова «Боже, яка краса!» Люблю це відчуття – коли ти розумієш, що якою б креативною не була людина, а створила все це не вона… Пам’ятка природи державного значення, ботаніко-геоморфологічний резерват, скельно-печерний комплекс, унікальна пам’ятка історії… Так шаблонно називають скелі, утворені близько 70 мільйонів років тому (хоча як можна таке порахувати…). Мудрі люди кажуть, що тоді земля, де ми зараз гуляємо, була теплим морем. Сонце висушило води, а з гальки і піску утворились скелі – кам’яні велетні дивовижних форм.
Цікаві факти про… Скелі Довбуша – це сірий пісковик, що в часі свого існування був і місцем жертовним, і місцем святим, і оборонним. Кельти, потім перші християни, згодом фортеця, ще пізніше мисливські угіддя. Та найвідоміший господар скель – Олекса Довбуш – опришок, український Робін Гуд, який забирав гроші у багатих та віддавав бідним. А ще велику частину своїх скарбів заховав саме тут (принаймні так кажуть :).
Як доїхати: Дістатись Скель Довбуша можливо з двох областей: Львівської та Івано-Франківської. Якщо до скель хочете додати прогулянку лісом та купання в річці – обирайте заїзд з Львівської області. На трасі М06 (Київ-Чоп) за селом Нижнє Синьовидне поворот ліворуч в напрямку села Труханів.
Асфальтованою дорогою близько 6 км через село Тишівниця до кінця села Труханів. Тут можна залишити автомобіль. Попереду – 4 км з легким, однак постійним підйомом по лісі. Без поспіху, заглядаючи під дерева у пошуках грибочків, ця відстань зайняла нам 1,5 години. Дорогою зустрічаються місця перепочинку.
Заїзд з боку Івано-Франківської області є комфортнішим, оскільки не потрібно долати шлях пішки, під’їзд автотранспорту можливий до самих Скель. На автодорозі Н10 (Стрий-Чернівці) в місті Болехів повертаєте в напрямку села Тисів.
Проїхавши близько 10 км, поворот направо до села Бубнище, де і знаходиться скельний комплекс. За вказівниках рухайтесь ще 5 км і ви прибудете на місце. Дорога місцями ґрунтова.
Територія комплексу – орієнтовно 100 га, з основним скельним комплексом і окремим скелями з химерними назвами: Колобок, Лялька, Відьма, Кінь, Броня, Тюльпан, Книжка…
Є й сучасні назви (як от Поцілунок собаки-барабаки, Шлях самурая, Валіза Сальвадора Далі..), а є одна скеля, що має назву Безіменна… За що її так образили не знаю, але це дає нам можливість пофантазувати і покреативити з дітьми. Пропоную їм вигадати назву для скелі, яка сумує через свою безіменність. Але назву обов’язково потрібно обґрунтувати, потрібно «побачити» назву очима, а може почути вушками чи вдихнути носом (одна з ейдетичних вправ для покращення пам’яті, більше – тут)
Не хочеться описувати скелі, ущелини і зелень моху, бо здається, що кожен може побачити тут свої химери, свої кольори і свої загадки. Чарівний і влітку, і восени комплекс приваблює туристів, але завжди можна знайти свій камінчик і просто насолоджуватись Природою. Природою в її істинності! Не намагайтесь осягнути її розумом, спробуйте відчути її клітинками свого тіла!
Від себе… Діти, що трохи нили дорогою до скель, забули про втому і блукали лісом, погладжуючи мох на каміннях… «Мам, дивись, ми знайшли ідеальний антистрес! Давай візьмемо його з собою», – сказали, простягаючи мені комочок справжнього волохатого смарагдового щастя…