Будапешт з дітьми або величне місто з малими туристами. Перше знайомство
Напевно, зізнаюся вам відразу – про Будапешт страшно писати – він величний, насичений архітектурними шедеврами, мікс старовини і сучасності, коктейль спокою і драйву. Стільки місць для mustsee, що не вистарчить і 5 статей… Тому для першого разу ми вирішили просто дозволити Будапешту познайомити нас з собою…
Вихідні дані: лише день і пів, діти молодшого шкільного віку (8 і 10 років), громадський транспорт і ноги.
Після озера Балатон та палацу Фештетич у Кестхей, Будапешт запросив нас зустрітись у центрі – тут ми й поселились в історичній частині, в старому будинку з високими стелями і внутрішнім двориком (вкотре з задоволенням користуюсь сервісом airbnb). До серця Будапешту – Дунаю – кілька кроків. Ранок з свіжими булочками і повні сил вирушаємо на зустріч з містом. Напевно Будапешт усе продумав наперед – наше перше знайомство з столицею великої імперії буде відбуватися через його мости!
Перше побачення – Міст Свободи (угор. Szabadság híd). Біля мосту – перші пам’ятки архітектури і культури – Університет Корвіна та Університет імені Лоранда Етвеша (адреса: Egyetem tér 1-3).
Величні, дихають мудрістю і старовиною, пишаються своєю і історією і займають високі рейтинги вже у сучасній науковій Європі. Робимо кілька кроків – і ось Центральний ринок Будапешту (адреса: Vámház krt. 1-3.) Ця будівля, з елементами неоготики, збудована в кінці ХІХ століття – живий музей Будапешту. Саме тут ви побачити що їдять угорці, що п’ють, що одягають, як прикрашають і чим пишаються…
Цікаве про… Історію мосту, збудованого в останні роки ХІХ століття, кілька разів перейменованого, зруйнованого в часі ІІ світової війни та відбудованого знову за 15 місяців… Довжина – містичних 333 м, ширина – 20 м, на вершині – міфічні птахи турули (щось середнє між соколом і орлом).
І хоч цього птаха не має на гербі Угорщини, для угорців він є важливим національним символом. Розповідають, що він є прабатьком угорців, тим птахом, що був зображений на гербі Атілли, і тим птахом, що привів угорців на територію Угорщини (будете мати, що розповісти дітям :))
Переходимо мостом на другий бік – тут гора Геллерт (угор. Gellért-hegy) з пам’ятником свободи, лазнями «Геллерт» і печерою Геллерт. Гора, висотою 235 м, з чудовим виглядом на Дунай, названа в честь католицького святого, заступника Угорщини. Дитиною святий тяжко захворів, тому батько приніс його до монастиря і дав обітницю, що якщо син одужає – бути йому монахом. Так і сталося – син одужує, стає ченцем, а після смерті батька отримує чималий спадок. Розповідають, що проповіді Геллерта почув сам король Іштван І Арпад і запросив його в Угорщину, де Геллерт навертав людей до християнства.
Побачення друге – міст Ержебет (угор. Erzsébet híd). Повертаємось з Буди у Пешт мостом, названим на честь імператриці Єлизавети (або ж Сісі). Тепер обов’язково треба проїхатись трамваєм номер 2.
Його маршрут пролягає набережною Дунаю, з вікна можна побачити меморіал жертвам Голокосту – Взуття на набережній… Це мовчазна згадка про розстріли євреїв в часі ІІ світової війни. З трамваю можна вийти на будь якій зупинці, зробити кілька кроків і просто милуватись… Пірнувши в глибину будівель натрапите на головний храм міста – Базиліку святого Іштвана.
Монументальність місця захоплює і навіть не поміщається у фото… Варто заглянути в середину і просто помовчати… Біля Базиліки є відомий магазин морозива, де вам запропонують спробувати не кульку, а троянду. По іншу сторону – будівля опери.
А тоді знову на трамвай – до наступної зупинки. Маршрут двійки огортає Угорський Парламент, наче милуючись зі всіх сторін… Кінцева – біля наступного мосту.
Цікаве про… Міст Ержебет був збудований на початку ХХ століття, також був зруйнований в часі війни. Уже після відновлення був розширений до 4 смуг для авто і 2 – для пішоходів. У 2005 році на цьому мості поставили рекорд з цілування – одночасно близько 6000 пар насолоджувались поцілунком, уявляєте? Рекорд занесений у Книгу рекордів Гіннеса. Можливо й вам варто спробувати 🙂
Побачення третє – міст Маргіт (угор. Margit híd) – другий за віком після мосту Сечені. Сходіть на острів! Ним можна прогулятись пішки, а можна на радість дітям винайняти дивний транспорт – або чотиримісний велосипед, або сегвей, або й того дивніше – велорікші. На острові є велика відпочинкова зона, міні-зоопарк та японський сад, музичний фонтан і залишки старого монастиря, куди віддав свою доньку Маргариту її батько…
(До речі, ми не просто гуляли, а ще й вправлялись у розгадуванні історичних загадок: запропонуйте й ви дітям повідгадувати, чому батько віддав свою любу 9-річну доньку в монастир? А ще, якщо діти вже хоч трохи розмовляють англійською – нехай попитають людей і дізнаються самі. Це буде для них справжня пригода!)
Цікаве про… Міст Маргіт дивовижний тим, що складається з двох частин, які зустрічаються на острові. Доля цього моста була схожої з іншими – він постраждав від вибуху в часі війни. Однак, його рештки були підняті з дна і використані під час відбудови.
Четверте побачення – ланцюговий міст Сечені. Прогулянку островом можна закінчити на зупинці річкового транспорту – обов’язково скористайтесь цією опцією, яку вам дає картка на громадських транспорт. Адже тепер ви зможете побачити уже відомі вам красоти з води!
Ваша наступна зупинка – Буда замок або Будайська фортеця – резиденція угорських королів. Тут можна провести чи не цілий день, а можна схитрувати і ліфтом піднятись на вершину (якщо у вас всього лиш 10 хв) і там завмерти, хоча б на хвилинку!
А тепер швиденько спускайтесь з замку, пройдіться мостом пішки до площі Верешмарті (Vörösmarty tér). А там – на найстарішу лінію метро – U1. Впевнена, вас здивують і неодмінно сподобаються старі тунелі та вагони. Саме цією лінією ви доїдете до Площі Героїв, Замку Вайдахуняд, купальней Сечені та Зоопарку.
Цікаве про… найстаріший міст Будапешту – ланцюговий міст Сечені – символ міста. Архітектор Вільям Кларк, який будував мости через Темзу в Лондоні, був запрошений графом Сечені, через що й отримав його ім’я. Саме завдяки цьому мосту почав розвиватися Будапешт, а згодом демонстрації на мості поклали початок незалежності Угорщини.
Щоб попрощатись з містом, потрібно глянути йому в очі… Будапештське око – саме так називається колесо огляду, з якого ми помахали усьому місту і заспівали «з днем народження» синові… Бо саме тут ми святкували його 10 років! Будь здоровий, синку! Бувай, Будапеште, ми ще повернемось!
Читайте також: