Емоційний інтелект. Що? Для чого? Як розвивати?
Про емоційний інтелект (англійською EІ чи ЕQ) в світі почали говорити майже 30 років тому. До нас розуміння цієї важливої складової не лише успішної, а й здорової людини прийшло доволі недавно. Але, не зважаючи на безліч семінарів та тренінгів, перекладені книги та статті, ми, звичайні батьки, все ще до кінця не впевнені, ЩО таке емоційний інтелект, ДЛЯ ЧОГО потрібно його розвивати і, головне, ЯК його розвивати. Дозволю собі маленьку спробу власного бачення цього серйозного питання.
Сьогодні існує велика кількість визначень того, ЩО таке емоційний інтелект. Однак, можемо спростити собі завдання, розібравши складові цього поняття:
- Інтелект – це здатність до пізнання та розуміння;
- Емоції – це реакція на подразники.
Таким чином, простими словами, емоційний інтелект – це здатність людини до пізнання та розуміння реакцій (читаєм ЕМОЦІЙ) на зовнішні та внутрішні подразники. Тут ще важливо наголосити, що реакцій СВОЇХ та ЧУЖИХ.
Ще перші дослідники EQ говорили про нього як про здатність відслідковувати свої власні почуття та емоції, а також почуття та емоції інших людей; розпізнавати їх та застосовувати цю інформацію для керування власним мисленням та діями. А якщо зовсім коротенько – то EQ – це бути розумним зі своїми почуттями.
Ну то й добре, є у нас почуття та емоції, але це щось дуже особисте. Так, інколи гніваюсь, інколи радію без причини. Але ДЛЯ ЧОГО мені щось розвивати в собі чи в своїх дітях? Наведу поки лиш один, уже доведений аргумент, вичитаний в іноземній літературі: люди, що можуть керувати власними емоціями, зароблять в середньому на 70% більше від своїх емоційно неграмотних колег. Тут мені стало вже цікавіше 🙂
Як це часто буває, термін «емоційний інтелект» вперше вжив один науковець, однак славу приніс уже іншому – Даніелю Гоулману, автору книги з такою ж назвою «Емоційний інтелект», яка дуже швидко стала популярною. Книга пройшла стадії захоплення широкої спільноти та критики науковцями. Але заперечити поняття емоційної грамотності та її впливу на життя людини нікому не вдалося. Радше, навпаки. З часом, коли вивчення емоційного інтелекту почалося не лише в науково-експериментальних, а й в прикладних цілях, вдалось легко довести, що успішність людини гарантує не так когнітивний інтелект, як саме емоційний.
Даніель Гоулман виділяє кілька важливих етапів, які проходить людина на шляху до розвиненого EQ:
- Розуміння власних емоції (самосвідомість). Самосвідомість – це основа емоційного інтелекту, той фундамент, на якому вона вибудовує стосунки з собою та світом. Тут важливим є не лише розуміння, а й здатність до аналізу свого емоційного стану.
- Керування власними емоціями (самоконтроль). Наступним рівнем, який потрібно опанувати, є вміння зберігати емоційний баланс. Саме баланс, бо контроль емоцій, особливо в непередбачуваних та неприємних ситуаціях, не означає їх пригнічення чи виключення взагалі. Абсолютно НІ! Баланс в даному випадку – це усвідомлення своїх емоцій та поведінка у згоді з своїми емоціями.
- Ставлення до емоцій інших людей з емпатією (соціальне розуміння). Емпатія або співпереживання з людьми, які нас оточують, також дуже важливий крок у напрямку до емоційної грамотності.
- Вміння давати собі раду з емоціями інших людей (управління взаємовідносинами). Важливо – вміння давати собі раду не з окремо взятими емоціями окремої людини, а й з цілими групами людей, колективами та командами. Останній етап – це вміння, яке життєво необхідні лідерам та керівникам.
Ось ці чотири «кити» – самосвідомість, самоконтроль, розуміння та управління взаєминами – які й роблять людину успішною у будь якій справі. Особливо сучасну людину.
Отож, якщо ви погодились з попередніми твердженнями, можна перейти до найцікавішого і, напевно, найскладнішого: ЯК же ж розвивати емоційний інтелект? Хорошою новиною, з якою погоджуються більшість вчених є та, що EQ це не вроджена риса, а опанована! Отож, всі можемо покращувати свою емоційну грамотність. Тому можна сміливо починати тренування.
Напевно, на цю тему можна проводити не один серйозний семінар чи безліч тренінгів. Але, початково, мене зацікавив не так мій емоційний розвиток, як емоційна свідомість моїх дітей. І може так і має бути, що саме діти допомогли й мені розвинути свій емоційний інтелект чи то піднятись на кілька сходинок вище у своїй емоційній грамотності.
Більше про способи розвитку EQ у дітей – гра «Добре-погано».